Завдяки теплій підлозі можна значно підвищити ступінь комфорту в Вашый оселы. Теплі підлоги в приватному будинку або квартирі – це прекрасна можливість отримати рівномірно прогріте, затишне приміщення. Найбільш доступною і ефективною є система на водяному підігріві, яка складається з поліпропіленових або металопластикових труб, розташованих за спеціальною схемою. Така система дає можливість знизити витрати на обігрів приміщення звичним обладнанням (наприклад, електричними радіаторами тепла), виглядає естетично і є безпечною. Як укласти теплу підлогу з водяним теплоносієм своїми руками, читайте нижче.
ЗМІСТ:
При влаштуванні водяної підлоги не використовується важка бетонна стяжка. Тому така система ідеально підходить для облаштування будинків з бруса, легких модульних будинків, квартир на першому поверсі з газовим автономним опаленням (підлогу не радять ставити вище першого поверху, щоб уникнути проблем, пов’язаних з протіканням).
Серед переваг водяної теплої підлоги варто відзначити ефективність і тривалий термін служби.
Завдяки теплоносію, система має масу переваг:
Підігрів підлоги здійснюється рівномірно по всій площі, створюючи найбільш комфортні умови. Управління системою виконується за допомогою компактного термостата.
Укладання системи з водяним підігрівом в дерев’яних будинках проводиться або на лаги, або на чорнове підставу. Найчастіше, тепла підлога кладуть по дерев’яних перекриттях за фінською технологією. У нас цей метод називають методом сухої стяжки: замість розчину, в який вкладається система, тут використовують пластини ГВЛ.
Перед укладанням теплої підлоги по дерев’яним лагам варто перевірити їх на наявність пошкоджень
Існує кілька варіантів монтажу теплої підлоги по дереву:
На основі запропонованих варіантів можна створити свій спосіб укладання системи з водяним підігрівом по дерев’яних балках, який буде відповідати вашим побажанням, фінансовим можливостям і вмінням. Головне, щоб принцип роботи статі залишався незмінним.
Розглянемо докладніше один з варіантів укладання підлоги на лаги. Для того, щоб конструкція вийшла міцною, перед укладанням необхідно упевнитися в належному стані лаг. Так лаги повинні бути розташовані з дистанцією в 60 см, а саме дерево має бути без видимих пошкоджень.
Теплі водяні підлоги можна укладати на будь-яке дерев’яне покриття
Якщо в конструкції підлоги є прогнилий або вигнутий елемент, його слід замінити новим. Кріпити лаги можна на металеві куточки за допомогою саморізів.
Після того, як лаги були проінспектовані, можна починати укладання теплої підлоги. Для початку необхідно укласти попередній підлогу під лаги або фальшпол між ними (якщо немає іншої можливості). Далі слід укласти гідроізоляційний матеріал, а після – шар теплоізоляції (мінвату, полістирол і т. П.). Потім на лаги укладають статеву дошку.
Між дошками повинен в обов’язковому порядку бути паз розміром 2х2 см, кути дощок повинні бути закруглені або підрізані під вигин труби. Ширина однієї дошки повинна бути не менше кроку труби, а товщина – 5 см.
Спочатку слід укласти смуги біля стін, потім – по всій площі приміщення. На дошки радять укласти відображають пластини або фольгу, для збереження тепла. Далі укладаються труби, стелиться фанера і фінішне покриття. На фанеру можна буде укласти ламінат, лінолеум, плитку або просто настелити ковролін різних колірних рішень і фактури (для дерев’яного будинку підійдуть натуральні кольори покриття, наприклад, «пекуча брюнетка», «стигла вишня»).
Більш доступним способом монтажу підлоги з водяним підігрівом на дерев’яній основі є установка настильним способом. Головною перевагою цього варіанту є те, що осснову для установки системи не потрібно розбирати: тепла підлога розкладається на старій основі.
Для укладання теплого водяного статі на дерев’яну основу слід придбати спеціальні металеві вироби, в які вставляються труби
Підлогу радять розбирати тільки в тому випадку, якщо вона видає скрипи при ходьбі, прогинається.
Перед укладанням необхідно провести розрахунки необхідної довжини і кроку труб. Для цього можна скористатися або послугами фахівця, або онлайн-калькулятором.
Оптимальний крок між трубами для нашого клімату становить 150-200 мм. Труби для системи краще вибирати з діаметром в 1,6-1,7 см, гофровані.
Найпростішим способом укладання є змійка. Після того, як були проведені розрахунку, потрібно буде розмітити підлогу, починаючи від стін і просуваючись до центру приміщення. За намітки відбуватиметься укладання труб опалення та направляючих з ДСП.
Напрямляючі слід класти так, щоб між ними залишалося місце для труб плюс 1 см.
До чорнової підлоги направляючі можна кріпити за допомогою саморізів або цвяхів. При цьому, як і в попередньому випадку, напрямні повинні мати закруглені кінці для повороту труб. Для підвищення тепловіддачі можна обернути фольгою труби опалення.
Перед тим, як покласти фанеру і фінішне покриття, слід запустити опалення і перевірити контур на предмет протікання.
В якості підлогового покриття будівельники радять вибирати матеріали, що не містять формальдегід.
Тепла підлога на водяному підігріві – це доступна, економічна система, яка дозволяє створити найбільш комфортні умови для проживання. Водяна підлога з підігрівом сьогодні стала незамінною в легких дерев’яних будинках, квартирах. Зробити систему у власних апартаментах можна без професійної будівельної допомоги. Головне, вибрати найбільш підходящий за технологією варіант укладання, і дотримуватися всіх порад досвідчених будівельників у морозні зимові дні.
Дана процедура спрямована на злагоджене функціонування системи, забезпечуючи котла дійсно високий ККД в роботі, сприяючи економічній витраті енергоносія. Досягти такого ефекту можна при правильному розрахунку і підключенні ряду компонентів.
Схема обв’язки котлів буде залежати від обраного виду системи. Всього розрізняють три варіанти:
природної циркуляції, яку також називають гравітаційної;
примусової циркуляції;
змішаний тип, який передбачає використання обох варіантів.
Перший варіант передбачає наступний набір компонентів:
Котел. Є центральним елементів системи.
Труби. Найкраще вибирати металеві, великого діаметра. Це необхідно для того щоб уникнути великого опору, що виникає з боку магістралі.
Розширювальний бачок. Допускається використання конструкцій як відкритого, так і закритого типу. Використання додаткових мембран в даному випадку вважається зайвим, оскільки необхідність підтримувати заданий тиск відсутній. Бачок необхідно встановити в найвищій точці системи.
Батареї. Використовувати можна як класичні чавунні, так і більш сучасні сталеві радіатори.
Кран Маєвського. Дозволяє спускати повітря з батареї в будь-який час, а тому такі крани бажано розмістити по всій системі.
Фітинги. Фахівці радять застосовувати куточки, відводи або трійники зварного або нарізного типу.
Основний плюс обв’язки котла опалення даного типу полягає в простоті монтажу. Також слід зазначити доступність всіх компонентів, а процес їх установки, як правило, не викликає труднощів при наявності певних навичок. Серед мінусів слід зазначити:
повільний прогрів розводки через інертності;
громіздкість конструкції, негативно відбивається на її зовнішньому вигляді.
Обв’язка котла опалення в системі примусового типу вимагає використання таких компонентів:
Котел. Використовуватися може абсолютно будь-який варіант.
Труби. Поряд з металевими можуть широко застосовуватися пластикові аналоги.
Розширювальний бачок. Слід вибирати конструкцію мембранного типу. У бачку розташовується «груша», завдяки якій вдається підтримувати оптимальний тиск всередині всіх контурів.
Радіатори. Можна використовувати чавунні, але сталеві варіанти вважаються найбільш економічними і ефективними в роботі.
Крани Маєвського. Встановлюються також, як і в попередньому варіанті. Але в даному випадку бажано використовувати також скидний повітряний клапан, за допомогою якого повітря видаляється з контурів в автоматичному режимі.
Фітинги. Конкретна конструкція вибирається залежно від використовуваних в монтажі труб.
Циркуляційний насос. Найчастіше він є вбудованим в опалювальний прилад. Але якщо в системі присутні кілька контурів з колектором, то необхідний монтаж додаткового обладнання.
Гідравлічна стрілка. Виступає важливим елементом, який дозволяє досягти балансу між контурами. Цей елемент застосовується для вирівнювання тиску і своєчасної подачі теплоносія в усі точки системи.
Манометр. Контролює сталість тиску в системі. Нерідко вбудовується безпосередньо в устаткування.
Колектор. Необхідний для розведення контурів, за якими здійснюється подача теплоносія.
Подібна розводка дуже економічна в роботі і відрізняється високим ККД. При цьому роботи відрізняються дорожнечею і складністю в обслуговуванні. При відсутності електроенергії система просто не функціонує.
Циркуляція води в змішаних системах здійснюється двома способами:
Врізка насоса здійснюється паралельно основному контуру, без розмикання його. На підводах до приладу необхідно встановити два крана, які допоможуть зробити відсічення в будь-який момент. Крім цього, один запірний механізм встановлюється на трубі під приладом.
Для роботи системи в автоматичному режимі, замість крана встановлюється зворотний клапан.
Виконуючи таку роботу, фахівці радять обійтися якомога меншою кількістю з’єднань. Справа в тому, що пайка нерідко викликає звуження внутрішнього діаметра, через що зростає гідростатичний напруга, сприяючи зниженню ККД. Тому краще всього використовувати відводи, які мають плавний перехід, що дозволить виключити різкі перепади.
Схема обв’язки котлів в системах природної циркуляції зазвичай передбачає використання котлів підлогового типу. І дуже важливо, щоб при цьому він знаходився в найнижчій точці всіх контурів, що дозволить запобігти скупченню повітряних бульбашок, інакше прогорание теплообмінника буде відбуватися дуже швидко.
Крім цього, на виході слід передбачити трубу, що має вертикальне розташування, що дозволить повітрю підніматися вгору, не зустрічаючи перешкод на своєму шляху, виходячи через спеціальний скидний клапан.
Якщо ж здійснюється монтаж примусової системи, то схема обв’язки котлів може не передбачати наявність даної труби. При виконанні обв’язки двоконтурного котла, слід додатково підключити його до водопровідної системи. Дана необхідність пояснюється тим, що такі конструкції здійснюють нагрів не тільки нагрів теплоносія, а й води, використовуваної в побутових потребах.
Така схема обв’язки котла опалення може бути використана і для одноконтурних конструкцій. Однак в даному випадку потрібна наявність вторинного теплообмінника. Як нього можна використовувати металевий балон, за допомогою якого буде пускатися патрубок подачі в систему.
Слід зауважити, що подібне обладнання не можна просто включити, як це робиться у випадку з газовими або електричними аналогами. При обв’язці в даному випадку потрібно передбачити певні захисні елементи системи. І вони можуть бути декількох видів:
Використання водопровідної рідини. Для цього необхідний спеціальний прилад, своїм виглядом нагадує ТЕН. Його необхідно вбудувати в теплообмінник за допомогою додаткового входу. Потім здійснюється підведення води з системи, а виводить патрубок опускається в каналізацію. Суть даної методики в тому, що коли циркуляційний насос припиняє свою роботу, відбувається відкриття спеціального клапана, що пропускає холодну воду, забираючи частину температури, проходячи по змійовику. Даний процес спостерігається аж до повного прогорання палива.
Джерело безперебійного живлення. Найчастіше мова йде про підключення зовнішніх батарей. У такому випадку система функціонує в залежності від обраної ємності АКБ. І як тільки електроенергія пропадає, працездатність системи буде підтримуватися за допомогою спеціального приладу аж до появи електрики або розрядки акумуляторів.
Малий гравітаційний контур. В даному випадку носій буде циркулювати по малому колу без необхідності застосування насоса.
Додатковий гравітаційний контур. В даному випадку в системі використовується два повноцінних контуру. При аварійній небезпеки або пропажі примусової циркуляції, отримувати гарячу воду на до другого кола не припиняється. І температура продовжує підтримуватися в опалювальних приладах.
